У глобальній гонці за критичними мінералами, які живлять усе — від електромобілів до систем протиповітряної оборони — домінування однієї країни давно викликає занепокоєння в західних столицях. Близько 90% світового ринку критичної сировини контролює Китай.
Проте сьогодні, в епіцентрі найбільшого військового конфлікту в Європі з часів Другої світової війни, визріває несподівана альтернатива. Україна, попри військові ризики, впевнено вбудовується у західні ланцюги постачання, пропонуючи світові свої ресурси та нову філософію партнерства.
На міжнародному форумі United by Mining у Києві ця зміна парадигми стала центральною темою. Представниця інвестиційної компанії BGV Group Management Юлія Лушпієнко, виступаючи перед лідерами галузі, озвучила тезу, яка може стати новим девізом українського видобутку: «Сама по собі руда мало чого вартує. Корисними копалини роблять люди, які об’єднуються у партнерства».
Що вже досягнуто на цьому шляху?
- Визнання ЄС: Проєкт BGV Graphite отримав статус стратегічного для Європи. Україна вбудовується в західні ланцюги постачання ще до офіційного вступу в Євросоюз.
- Міжнародний капітал: Підписано меморандум з ЄБРР, що підтверджує здатність українського бізнесу проходити жорсткий due diligence навіть під час війни.
- Берилієвий прорив: Очікувана окупність нового проєкту з видобутку берилію становить до 5 років (при світовій нормі у 8-15 років).
Чому український бізнес категорично відмовляється від ринку Китаю та як планує реанімувати закон про «інвестиційних нянь»?
Більше інформації за посиланням