Покинуті гірничі ділянки надають цінні можливості для дослідження процесів рудоутворення, перетворень гіпергенних мінералів та геохімічної поведінки металів.
У цьому сенсі було досліджено стару шахту Прегіса (Бежа, Португалія), де видобувають Fe-Zn-Pb, що дало нові мінералогічні та геохімічні дані, спрямовані на покращення розуміння вторинних мінеральних комплексів цього родовища. За допомогою рентгенівської дифракції (XRD), скануючої електронної мікроскопії (SEM) та портативного рентгенофлуоресцентного (pXRF) обладнання було проаналізовано загалом 70 зразків, зібраних з трьох доступних підземних рівнів (першого, другого та третього) та шахтних відходів, доповнених 16 зразками з глибшого рівня (четвертого), зібраних раніше.
Мінералогічні фази представлені широким спектром вторинних оксидів, карбонатів, арсенатів, ванадатів, силікатів, фосфатів та сульфатів, але також були виявлені залишки первинних сульфідів. Можна виділити такі мінерали: гетит, гематит, кальцит, доломіт, десклоізит, віллеміт, міметит, церусит, смітсоніт та фрайпонтит. Вперше описано наявність масикоту в шахті Прегіса. Валові геохімічні аналізи показують високі концентрації Fe, Ca, Zn та Pb, що узгоджується зі спостережуваною мінералогією.
Наявність мінералів, що містять ванадій та миш'як, підкреслює наявність критично важливих сировинних ресурсів, підтверджуючи важливість переоцінки інших покинутих гірничих районів у контексті сталого управління ресурсами та стратегічного планування сировинних ресурсів.