Концепція платформи

Розроблено
Міжнародним хабом природних ресурсів TUTKOVSKY

Cхвалено позачерговим з’їздом
громадської організації «Спілка геологів України»
15.11.2017р.

Затверджено
рішенням Установчих зборів Платформи
07.12.2017р.

Концепція Платформи
«Впровадження положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом
щодо ефективного та збалансованого використання природних ресурсів»

Проблеми, на розв’язання яких спрямовано створення Платформи

На даний час Україна намагається прискорити темпи інтеграції до європейського економічного простору та забезпечити ефективний довгостроковий соціально-економічний розвиток. Як засвідчив досвід передових європейських країн, одним з визначальних факторів їх довгострокового соціально-економічного зростання стало застосування такої дієвої моделі управління як Платформа, що передбачає поєднання зусиль науки, виробництва і держави в різних сферах економіки і промисловості. Результати функціонування Платформ в Європейському Союзі свідчать про їх ефективність у контексті прискорення інноваційного розвитку на рівні окремих секторів економіки.

Перехід економіки України на інноваційний шлях розвитку в умовах глобалізації також потребує об’єднання зусиль держави, бізнесу та науки для забезпечення сталого економічного зростання шляхом реалізації пріоритетних науково-технологічних та інноваційних проектів, мобілізації доступних ресурсів у координовану систему з досягнення намічених цілей та структурування діяльності інвестиційної системи з урахуванням перспектив подальшого економічного розвитку країни.

Ратифікація «Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» (далі – Угода), обумовлює необхідність проведення в Україні перетворень, спрямованих на досягнення критеріїв – параметрів економіки, що відповідають вимогам законодавства Європейського Союзу. Політика Європейського Союзу у сфері охорони навколишнього середовища та відновлення природних ресурсів передбачає поетапне впровадження та реалізацію стратегічних кроків, спрямованих не лише на усунення екологічних ризиків та подолання екологічних проблем, але й на створення передумов для ефективного та збалансованого використання природних ресурсів.

Для забезпечення їх практичного втілення пропонується створення відповідної Платформи «Впровадження положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом щодо ефективного та збалансованого використання природних ресурсів» (далі – Платформа).

Аналіз причин, що обумовлюють створення Платформи

Внаслідок значного техногенного навантаження на довкілля слід усвідомити, що на даний час у деяких регіонах України його стан критичний. Це обумовлено, насамперед, відсутністю належного правового і нормативного забезпечення та дієвих механізмів регулювання для подолання негативного впливу промислового і комунального забруднення на водні та земельні ресурси, запобігання погіршенню атмосферного повітря, забезпечення невиснажливого використання природних ресурсів. Така ситуація зумовлює погіршення умов життєдіяльності та стану здоров‘я населення, що становить реальну загрозу національній безпеці України. Головною причиною виникнення кризового стану довкілля є низькій пріоритет екологічної політики в України.

Розорані та техногенно порушені землі становлять понад 2/3 території країни. Висока концентрація промислового виробництва в одних регіонах та сільськогосподарського виробництва – в інших – призводить до значної антропогенної зміни навколишнього природного середовища, забруднення, руйнування і деградації всіх складових компонентів довкілля. Водночас відсутній реальний вплив громадськості на прийняття рішень щодо забезпечення екологічної безпеки під час ведення господарської діяльності, не забезпечується повноцінний доступ громадян України до інформації про стан довкілля, нагальні екологічні проблеми та результати моніторингу довкілля. Запроваджений в Україні відомчий підхід до спостереження за станом довкілля та факторами впливу на природні ресурси є вкрай неефективним. Відомчі мережі та програми з моніторингу довкілля не узгоджені між собою, що спричиняє дублювання і недостатній обсяг досліджень. Спостереження проводяться за різними методологічними підходами, а визначення показників забруднення часто виконуються з використанням застарілих методів та на обладнанні, яке не відповідає сучасним технічним і метрологічним вимогам. Така ситуація призводить до неефективного використання коштів. Тому, є нагальна потреба в удосконаленні національної системи моніторингу довкілля з урахуванням рекомендацій Європейської економічної комісії (ЄЕК) ООН щодо створення Європейської мережі спостережень та інформації про стан навколишнього природного середовища, зокрема мереж EUROWATERNET, EUROSOMNET, ICP FORESTS та інших.

Теперішній стан економіки Україні потребує вжиття невідкладних заходів, спрямованих на її модернізацію шляхом залучення найкращих існуючих технологій та збереження і ефективного використання національного науково-технологічного потенціалу. Це зумовлено, насамперед: суттєвою амортизацією основних фондів виробництва та застарілою матеріально-технічною базою; обмеженістю ресурсів промислових підприємств для технологічного переоснащення та їх невисокою інноваційною активністю; неконкурентоспроможністю вітчизняної продукції та послуг, у тому числі у сфері науки, технологій і техніки; відсутністю реальної заінтересованості українського бізнесу в модернізації та екологізації виробництва, зокрема, впровадженні результатів напрацювань вітчизняної науки.

Обґрунтування необхідності створення Платформи

Платформа має стати ефективним інструментом для реформування і модернізації підприємств і організацій галузей, пов’язаних з використанням природних ресурсів, у процесі змін та удосконалення державної політики з питань використання і відновлення природних ресурсів та охорони довкілля, що передбачено «Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», визначення національних пріоритетів науково-технологічного розвитку та посилення взаємодії між бізнесом, виробництвом, наукою та інвестиційними інституціями. Це також дасть змогу вдосконалити механізми інноваційної державної підтримки щодо використання природних ресурсів та охорони довкілля. На основі Платформи передбачено формування нових науково-виробничих кооперацій, що дасть можливість ініціювати зміни у державних цільових програмах та обсягах їх фінансування.

Створення Платформи в Україні обумовлене:

  • потребою стратегічних технологічних викликів для забезпечення впровадження положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом ;
  • необхідністю врахування інтересів бізнесу, науки і держави при вирішенні питань технологічної модернізації економіки та вибору форм партнерства між ними;
  • недостатнім рівнем фахової підготовки кадрів для забезпечення потреб технологічного розвитку економіки;
  • необхідністю визначення пріоритетів подальшого розвитку певних секторів економіки, напрямів технологічної модернізації та консолідації ресурсів для досягнення провідних позицій в європейському економічному просторі;
  • необхідністю удосконалення галузевого регулювання та ринкових відносин в окремих секторах економіки для підвищення інноваційної активності компаній, поширення передових технологій, залучення стратегічних інвестицій;
  • потребою в суттєвому поліпшенні існуючих механізмів фінансової підтримки виконання науково-технічних, інноваційних та інвестиційних проектів;
  • недостатнім врахуванням інтересів бізнесу при визначенні тематики досліджень та розробок, що підтримуються державою, проведенні підготовки і перепідготовки кадрів;
  • необхідністю взаємодії суб’єктів господарювання різних секторів економіки для досягнення результативності технологічного оновлення;
  • недосконалістю діючих механізмів прямої взаємодії бізнесу і виробництва з науковими та освітніми організаціями.

Таким чином, Платформа, насамперед, спрямована на мобілізацію зусиль усіх зацікавлених сторін (державні органи влади, бізнес, наукова спільнота) для реалізації стратегічних пріоритетів у сфері використання природних ресурсів та охорони довкілля, узгодження й координації їх взаємодії в рамках реалізації національної науково-технічної та інноваційної політики, забезпечення ефективного державно-приватного партнерства для досягнення визначених цілей.

Мета, основні завдання та строки реалізації Платформи

Метою платформи є сприяння підвищенню конкурентоспроможності економіки України шляхом впровадження у сфері природокористування передових механізмів і практик, насамперед Європейського Союзу, високих технологій та інновацій для досягнення ефективного, збалансованого і невиснажливого використання природних ресурсів, рециклінгу відходів виробництва і споживання.

Задля цього рух здійснюватиметься за такими векторами:

  • вектор розвитку – співпраця з урядовими органами щодо проведення структурних реформ, спрямованих на підвищення стандартів життя та створення сприятливих умов для ведення господарської діяльності в сфері використання природних ресурсів шляхом впровадження передових інноваційних енерго- та ресурсозберігаючих технологій, відновлення макроекономічної стабільності секторів економіки, пов’язаних з використанням природних ресурсів і забезпеченням стійкого зростання економіки екологічно невиснажливим способом;
  • вектор безпеки – створення передумов для забезпечення гарантій безпеки інтересів держави, бізнесу та громадян, захищеності інвестицій і приватної власності в процесі використання природних ресурсів, впровадження ефективних механізмів протидії корупції в цій сфері, забезпечення безпечного стану довкілля та покращення якості водних і земельних ресурсів;
  • вектор відповідальності – забезпечення гарантій доступу громадян, а також юридичних осіб незалежно від форм власності, майнового стану, місця реєстрації або розташування та інших ознак, до отримання послуг щодо використання природних ресурсів на державному та приватному рівнях, а також достовірної і неупередженої інформації в цій сфері; незворотності покарання за порушення чинного законодавства з використання природних ресурсів та недотримання вимог екологічної безпеки;
  • вектор інформаційно-освітнього та соціального забезпечення – участь у формуванні національної інформаційної системи охорони навколишнього природного середовища, сприяння поширенню екологічної інформації та соціальної реклами природоохоронного спрямування, створенню відповідних інформаційних центрів, широка просвітницька діяльність.

Об’єктами Платформи є природні ресурси та природні екосистеми (забруднені або порушені внаслідок антропогенного впливу).

Суб’єктами Платформи є центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування; науково-освітні заклади, науково-дослідні, дослідно-конструкторські та проектні організації, інжинірингові та сервісні компанії, виробничі підприємства, об’єднання та організації, професійні об’єднання, організації-споживачі продукції Платформи, консалтингові компанії, іноземні організації, підприємства та установи, міжнародні об’єднання; фінансово-кредитні організації, установи, у тому числі міжнародні фінансові структури.

Основні завданнями, що будуть виконуватися в рамках Платформи:

  • впровадження сучасних екологічно безпечних технологій, спрямованих на підвищення ефективності виробництва та надання послуг, рівня енерго- та ресурсозбереження, зменшення негативного впливу господарської та іншої діяльності в окремих секторах економіки на навколишнє природне середовище і здоров’я людини;
  • розроблення новітніх конкурентоспроможних технологій, устаткування, приладів та обладнання;
  • створення засад для проведення обов'язкової рекультивації та екологічної реабілітації територій, порушених унаслідок виробничої діяльності суб’єктів господарювання, насамперед хімічної, нафтопереробної промисловості, енергетичного, гірничодобувного та агропромислового комплексів;
  • забезпечення максимально повного використання видобутих корисних копалин та мінімізації обсягів утворення відходів під час їх видобутку та переробки;
  • впровадження рециклінгу відходів виробництва і споживання;
  • розв’язання нагальних екологічних проблем транспортної інфраструктури, у тому числі щодо забезпечення надійності технічного стану трубопровідного транспорту та дотримання вимог екологічної безпеки під час його експлуатації;
  • створення передумов для застосування механізмів прямої взаємодії компаній з науково-освітніми організаціями, можливості вибудовування нових стійких науково-виробничих партнерств;
  • розбудова сучасної геоінформаційно-аналітичної системи моніторингу довкілля, інтегрованої в міжнародну мережу спостережень;
  • координування інноваційної діяльності суб’єктів господарювання з питань проведення прикладних досліджень, спільного використання високотехнологічного наукового і лабораторного обладнання, налагодження ефективного партнерства з провідними дослідницькими та освітніми організаціями та установами;
  • формування банків даних інноваційних рішень і новітніх екологічно безпечних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій для впровадження в окремих секторах економіки;
  • зосередження та подальше цільове використання фінансових ресурсів на проведення досліджень і здійснення розробок, виконання спільних інноваційних проектів з урахуванням їх нагальності для задоволення потреб суспільства та бізнесу;
  • сприяння зміцненню транскордонних і регіональних зв’язків та ділового партнерства, насамперед в межах існуючих єврорегіонів, з питань використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища;
  • залучення фінансових, технологічних, експертних та інших ресурсів міжнародних організацій та інституцій для підвищення ефективності виконання Україною міжнародних зобов'язань, зокрема в сфері використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища;
  • сприяння комерціалізації інноваційних технологій, у тому числі, шляхом визначення індикаторів оцінки попиту та якості на відповідні види продукції і послуг;
  • підвищення рівня суспільної екологічної свідомості, кваліфікації фахівців і спеціалістів для різних секторів економіки, розвитку освітніх програм та екологічної обізнаності населення;
  • вивчення попиту та ринків відповідних видів продукції та послуг для підвищення інноваційної активності підприємств, поширення передових технологій, залучення інвестицій;
  • консолідація зусиль компетентних фахівців з питань розробки та впровадження прогресивних технологій.

Для реалізації цих завдань у рамках Платформи розробляються програми, за якими учасники Платформи ініціюють і здійснюють конкретні проєкти за певними напрямами.

Також в межах платформи планується постійний супровід з визначення заходів з урахуванням змін і доповнень, які будуть вноситись до законодавства України у процесі імплементації положень «Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони».

Основні результати Платформи

Результатом виконання інноваційних проектів у рамках Платформи стане модернізація та інноваційний розвиток відповідних секторів економіки, їх належне технологічне забезпечення, підвищення рівня енерго- та ресурсозбереження, дотримання вимог екологічної безпеки під час провадження господарської діяльності.

В процесі функціонування Платформи буде забезпечено:

  • створення сприятливих передумов для дієвої кооперації науки, бізнесу, освіти і владних структур щодо забезпечення ефективного та збалансованого використання природних ресурсів, підвищення рівня енерго- та ресурсозбереження, дотримання вимог екологічної безпеки;
  • консолідацію зусиль компетентних фахівців з питань розробки та впровадження прогресивних технологій за пріоритетними напрямами діяльності Платформи;
  • створення банків даних інноваційних рішень і новітніх екологічно безпечних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій для впровадження в окремих секторах економіки;
  • визначення стратегічних пріоритетів, у тому числі в рамках подальшого розвитку транскордонного співробітництва та розбудови єврорегіональної політики, переліку пріоритетних новітніх технологій на основі узагальнення пропозицій місцевих громад і суб’єктів господарювання, що діють в межах єврорегіонів;
  • визначення джерел фінансування діяльності Платформи, включаючи міжнародні інвестиції;
  • переоснащення та модернізацію вітчизняних підприємств відповідно до вимог європейських стандартів, що дасть змогу підвищити конкурентоспроможність продукції, розширити номенклатуру товарів та послуг на внутрішньому ринку, стимулювати розвиток конкуренції та обмежити монополізм, збільшити обсяг іноземних інвестицій;
  • запровадження прогресивних технологічних рішень у відповідних секторах економіки, активізацію процесу інвестування в розвиток новітніх технологій для ефективного та збалансованого використання природних ресурсів;
  • дієвий інформаційний і комунікаційний супровід функціонування Платформи та ефективну взаємодію науки, бізнесу, освіти і владних структур;
  • створення інфраструктури з надання консультативних послуг з приведення законодавства України з питань використання природних ресурсів та захисту навколишнього природного середовища до вимог директив Європейського Союзу всім заінтересованим місцевим органам влади та суб’єктам господарювання;
  • впровадження на підприємствах гірничодобувного комплексу сучасних технологічних циклів, що дають змогу забезпечити максимально повне використання видобутих корисних копалин та мінімізацію обсягів утворення відходів під час їх видобутку та переробки;
  • створення передумов для масштабної екологізації транспортної інфраструктури, зокрема, з питань дотримання вимог екологічної безпеки та надійності технічного стану трубопровідного транспорту;
  • запровадження сучасної європейської практики щодо рекультивації та екологічної реабілітації територій, порушених унаслідок виробничої діяльності суб’єктів господарювання, насамперед хімічної, нафтопереробної промисловості, енергетичного, гірничодобувного та агропромислового комплексів;
  • створення ефективного інструменту для прийняття дієвих управлінських рішень на основі сучасної геоінформаційно-аналітичної системи моніторингу довкілля, інтегрованої в міжнародну мережу спостережень;
  • запровадження навчальних і освітніх програм, видання посібників, організацію семінарів і тренінгів з підвищення рівня суспільної екологічної свідомості та екологічної обізнаності населення, кваліфікації фахівців і спеціалістів для різних секторів економіки;
  • відкритість експертного співтовариства з прозорими механізмами діяльності, що сприятиме впровадженню інновацій в забезпечення ефективного та збалансованого використання природних ресурсів.

Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів

Фінансування здійснюватиметься шляхом участі у грантових програмах та проєктах за напрямами діяльності Платформи