Члени Наглядової ради

Члени Наглядової ради Міжнародної платформи «Впровадження положень угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом щодо ефективного та збалансованого використання природних ресурсів»

Докладніше
Олександр Миколайович Пономаренко
Голова Наглядової ради, Академік-секретар відділення наук про Землю НАН України, Академік НАН України, Доктор геологічних наук, професор
Докладніше
Володимир Петрович Безвинний
Перший заступник Голови Наглядової ради, Кандидат геологічних наук, ЄвроГеолог (Eurоpean Geologist Title 1310)
Докладніше
Анатолій Броніславович Качинський
Заступник Голови Наглядової ради, Доктор технічних наук, професор
Докладніше
Павло Іванович Грищук
Вчений секретар Наглядової ради, Кандидат геологічних наук, доцент
Докладніше
Олександр Борисович Бобров
Член Наглядової ради, Доктор геолого-мінералогічних наук, професор, ЄвроГеолог (Eurоpean Geologist Title 1311)
Докладніше
Олександр Семенович Богачов
Член Наглядової ради
Докладніше
Михайло Валентинович Гейченко
Член Наглядової ради, Кандидат геологічних наук
Докладніше
Михайло Михайлович Гончар
Член Наглядової ради, Президент центру глобалістики «Стратегія ХХІ»
Докладніше
Віктор Володимирович Огар
Член Наглядової ради, Професор кафедри геології нафти і газу ННІ «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Доктор геологічних наук

Олександр Миколайович Пономаренко

Голова Наглядової ради
Академік-секретар відділення наук про Землю НАН України
Член Президії НАН України
Директор Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
Академік НАН України
Доктор геологічних наук, професор

Заслужений діяч науки і техніки України.

Академік НАН України за спеціальністю: ізотопна геологія, дата обрання: 06.03.2015

Напрями наукової діяльності: геохімія, мінералогія і петрологія

У 1970 р. закінчив Київський геологорозвідувальний технікум.

У 1979 р. закінчив геологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, почав працювати в Інституті геохімії і фізики мінералів АН УРСР (нині — Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України) на посадах інженера, молодшого наукового співробітника, завідувача лабораторії, наукового співробітника, провідного наукового співробітника, завідувача відділу відділу, заступника директора з наукової роботи, з 2008 року – директор Інституту.

У 1984 р. закінчив аспірантуру при ІГФМ АН УРСР.

У 1988 р. захистив кандидатську дисертацію на тему "Геохронология докембрийских образований Росинско-Тикичского района Украинского щита".

У 2003 р. захистив докторську дисертацію на тему "Уран-свинцева геохронологія раннього докембрію Українського щита". Спеціаліст в області ізотопної геохронології та геохімії ізотопів.

Автор понад 130 наукових праць, у тому числі 3 монографій.

За безпосередньої участі у 2002 р. на базі Інституту створена кафедра цільової підготовки фахівців за спеціальностями "ізотопна геологія", "хроностратиграфія" та "геохімічні методи пошуків" для студентів геологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де читає курс лекцій.

Один з ініціаторів створення і керівник Центру колективного користування приладами при ІГМР ім. М.П. Семененка НАН України "Мас-спектрометричний центр твердофазного, газового ізотопного та мікроелементного аналізу".

Заступник голови Комісії з хроностратиграфії, класифікації, термінології та номенклатури фанерозою, член Архейської комісії, член Палеопротерозойської комісії НСК, заступник голови спеціалізованої вченої ради з захисту докторських дисертацій ІГМР ім. М.П. Семененка НАН України, головний редактор "Мінералогічного журналу", член редакційної колегії збірника наукових праць "Геохімія та рудоутворення", журналу "Записки Українського мінералогічного товариства". Останні роки активно працює у Президії НАН України на посаді академіка-секретаря Відділення наук про Землю.

У 2009 р. нагороджений "Почесною грамотою Кабінету Міністрів України".

Володимир Петрович Безвинний

Перший заступник Голови Наглядової ради
Директор ТОВ «Тутковський»
Перший заступник голови Ради Директорів Міжнародного хабу природних ресурсів TUTKOVSKY
Кандидат геологічних наук, ЄвроГеолог (Eurоpean Geologist Title 1310)

У 1984 році закінчив геологічний факультет Київського університету ім. Т.Г.Шевченка за спеціальністю «Геологічна зйомка, пошуки та розвідка родовищ корисних копалин», інженер – геолог.

У 1984 – 1989 рр. працював геологом, начальником дільниці Туостахської партії Янської геологорозвідувальної експедиції Виробничого геологічного об’єднання «Якутськгеологія».

У період з 1989 по 2012 р. обіймав посади геолога, начальника дільниці, начальника пошуково-знімальної партії, директора Центру регіональних геологічних досліджень Державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія».

З 2012 р. працює на керівних посадах у компаніях Групи «Тутковський», з 2018 р. – Директор ТОВ «Тутковський».

У 2008 р. захистив кандидатську дисертацію на тему "Особливості геологічної будови та складу супракрустальних і ультраметаморфічних утворень Росинсько-Тікицького блока Українського щита".

Кандидат геологічних наук, ЄвроГеолог (Eurоpean Geologist Title 1310 – 02.07.15).

Сфера наукових інтересів: петрологія і металогенія гранітоїдів докембрію, геологія родовищ золота та рідкісних металів.

Автор понад 30-ти наукових праць, у тому числі 3-х колективних монографій, автор, співавтор та редактор 17 аркушів Державної геологічної карти України масштабу 1:200 000. Автор і співавтор понад 20 виробничих геологічних звітів.

Виявив та оцінив родовища золота, сурми (Республіка Саха (Якутія, Росія)), рідкісних металів (тантал), апатитових руд, будівельних матеріалів (Україна), надавав консультативні послуги з геології родовищ золота видобувним компаніям Монголії, Гани, Малі.

Член Національного петрографічного та Національного стратиграфічного (докембрійська секція), Міжвідомчого тектонічного комітетів України, Наукової ради з прогнозування твердих корисних копалин та Наукової редакційної ради Державної служби геології та надр України. Член правління ГО «Спілка геологів України», Голова Українського Національногог атестаційного комітету (National Vetting Committee, NVC) Європейської федерації геологів (EFG).

Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ-го ступеню, Почесною грамотою Верховної Ради України, галузевими відзнаками Державної геологічної служби України: знаком «Почесний розвідник надр», медаллю Л.І. Лутугіна, медаллю В.І. Лучицького, медаллю Спілки геологів України «За заслуги» ІІ-го ступеню.

Анатолій Броніславович Качинський

Заступник Голови Наглядової ради
Радник директора Національного інституту стратегічних досліджень
Професор кафедри інформаційної безпеки Фізико-технічного інституту НТУУ КПІ ім. І.Сикорського
Доктор технічних наук, професор

У 1981 р. закінчив геологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, у 1984 –факультет кібернетики КДУ.

Докторська дисертація «Методологія математичного моделювання ризиків загроз економічній безпеці України» (Київ, університет ім. Т.Г. Шевченка).

З 1981 року — молодший науковий співробітник відділу металогенії, Інституту геохімії та фізики мінералів НАНУ.

З 1989 року — старший науковий співробітник відділу металогенії лабораторії системних методів дослідження здоров'я населення, Всесоюз. НДІ гігієни і токсикології пестицидів, полімерів і пласт. мас МОЗ СРСР.

З 1991 року — старший науковий співробітник відділу системного моделювання проблем національної безпеки.

З 1995 року — завідувач відділу екологічної безпеки.

З 1998 року — завідувач відділу проблем безпеки життєдіяльності людини, суспільства і довкілля, завідувач відділу екологічної політики, Національного інституту стратегічних досліджень; заступник директора, завідувач відділу стратегії національної безпеки, Інституту проблем національної безпеки.

Державний службовець 3-го рангу (2000 р.) Заслужений діяч науки і техніки України (2008 р.)

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2011 р.)

Публікації: Засади системного аналізу безпеки складних систем / Анатолій Броніславович Качинський, Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України, Інститут проблем національної безпеки Ради національної безпеки і оборони України ; За заг. ред. В.П. Горбулін . – К. : Євроатлантикінформ, 2006 . – 335 с. : табл. – (Формування і реалізація державної політики у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України) . - Бібліогр.: с.333 (13 назв) .

Павло Іванович Грищук

Вчений секретар Наглядової ради
Головний геофізик ТОВ «Тутковський інформаційні технології»
Кандидат геологічних наук, доцент

Розпочав трудову діяльність у 1986 році на посаді оператора ЕОМ у Комплексній геофізичній експедиції Виробничого геологічного об’єднання «Північукргеологія».

З 1988 по 1993 роки навчався на геологічному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю «Геофізичні методи пошуків та розвідки родовищ корисних копалин» та кваліфікацією – інженер-геофізик.

Після закінчення з відзнакою університету працював на кафедрі геофізики Київського університету імені Тараса Шевченка інженером 1 категорії (1993-1994), завідувачем навчальної лабораторії (1994-1996), асистентом (1996-2000) та доцентом (2000-2018).

Викладав курси: «Геофізичні методи досліджень», «Кількісний аналіз магнітних аномалій», «Історія та методологія геологічної науки», «Інформаційні технології в геофізиці», «Hazardous geologic processes», «Engineering Geodynamics», «Обробка й аналіз гравімагнітних полів на ЕОМ» та «Програмування». Керував проведенням геофізичних досліджень під час комплексної навчальної практики студентів з геологічної зйомки (Карпати, Гірський Крим та Полісся).

Заочно навчався в аспірантурі (1993–1997) і в 1999 році захистив кандидатську дисертацію «Інтерпретація магнітних аномалій в автоматизованому режимі » за спеціальністю «геофізика».

У грудні 2002 року присвоєно вчене звання доцента кафедри геофізики.

Засновник та факультетський куратор при Київському університеті першого в Україні студентського осередку Товариства геофізиків-розвідників (SEG) – Kyiv University Geophysical Society (2002). Завдяки його діяльності було залучено десять іноземних лекторів, студенти отримали доступ до журналів Geophysics та The Leading Edge, стали учасниками студентських освітніх програм (SEP), симпозіумів студентських лідерів (SLS), проведено першу міжнародну польову школу (Geoscience Field Camp) в Україні (2017) та інше. Був куратором студентських осередків: Європейської асоціації геовчених та інженерів (EAGE) (2010-2015) та Американської асоціації геологів-нафтовиків (AAPG) (2007-2016).

Лауреат премії Національної академії наук України для молодих учених (2000), стипендіат Кабінету Міністрів України (2002–2004).

За програмою Еразмус Мундус у 2008 та 2009 роках був на стажуванні (Post-Doctorate) в університеті Алгарве (м. Фару) та як співробітник у 2014 р. в університеті Міньо (м. Гімарайнш) у Португалії.

У січні 2018 р. приєднався до Міжнародного хабу природних ресурсів TUTKOVSKY.

Наукові інтереси: методи інверсії потенціальних полів та геологічна інтерпретація даних геофізики.

Має понад 65 науково-методичних публікацій, у тому числі одного навчального посібника.

Олександр Семенович Богачов

Член Наглядової ради
Експерт ТОВ «Тутковський управління проектами»

У 1973 р. закінчив геологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, за спеціальністю «геофізичні методи пошуку родовищ корисних копалин».

З 1975 року – геофізик, науковий співробітник, старший науковий співробітник Українського науково-дослідного геолого-розвідувального інституту (УкрНДГРІ).

З 1983 року – головний спеціаліст, завідуючий сектором, заступник начальника Управління експертизи та аналізу розвитку техногенної, екологічної, ядерної безпеки та природокористування Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Завідуючий сектором з питань науки та міжнародних зв’язків Мінприроди.

З 2011 року – радник Міністра екології та природних ресурсів України.

З 2012 року – радник заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

З 2014 року – радник голови правління компанії «Інфокс».

Олександр Борисович Бобров

Член Наглядової ради
Голова ради підприємства «Експертна рада Спілки Геологів України»
Доктор геолого-мінералогічних наук, професор
ЄвроГеолог (Eurоpean Geologist Title 1311)

У 1978 році закінчив геологічний факультет Львівського державного університету за спеціальністю «Геологія та розвідка родовищ корисних копалин», інженер – геолог.

У 1978 - 1989 рр. працював у Виробничому геологічному об’єднанні «Південукргеологія» на посадах геолога, старшого геолога та начальника партії.

З 1989 по 2000 р. – доцент, професор кафедри корисних копалин геологічного факультету Львівського національного університету ім. І.Франка.

У 2000-2011 рр. – заступник директора з науки, в.о. директора Українського державного геологорозвідувального інституту.

У 2011-2014 рр. – працював головним науковим співробітником у Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України та головним геологом компаній “Top Target Co”, “UA Mining Co”, "Style Research (SL) Ltd." у С’єрра Леоне.

У 2014-2015 рр. – Перший проректор з науки ПВНЗ «Інститут Тутковського».

З 2015 р. – Голова ради підприємства «Експертна рада Спілки геологів України», експерт Європейських проектів з питань водної політики ЄС (KINDRA), мінеральної сировини (INTRAW), розробки роботизованих систем для геодезії і розвідки затоплених шахт (UNEXMIN); комбінованого виробництво тепла, вилучення металів з надглибоких рудних тіл (CHPM2030).

У 1986 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Тоналіти Середньопридніпровської гранітно-зеленокам’яної області (геологічне положення, формаційна приналежність, петрогенезис)».

У 2003 р. захистив докторську дисертацію на тему «Вулкано-плутонічні асоціації зеленокам’яних поясів Українського щита (формації, палеовулканологічні реконструкції, металогенія)».

Доктор геолого-мінералогічних наук, професор, ЄвроГеолог (Eurоpean Geologist Title 1311 – 02.07.15).

Сфера наукових інтересів: геологія та металогенія зеленокам’яних структур, геологія родовищ благородних і рідкісних металів, алмазів.

Автор понад 350-ти наукових праць, у тому числі 20-ти колективних монографій. Автор і співавтор 18 виробничих геологічних звітів.

Під науковим керівництвом підготовлено 7 кандидатів та 1 доктор геологічних наук.

Серед знакових відкриттів – Сергіївське золоторудне родовище (Україна), відкриття металевого ренію та його інтерметалідів в ультрабазитах докембрію вперше на планеті Земля (2006), «Явища петрофізичної фіксації геодинамічних процесів…» (диплом №333 регістр. № 417, 2007р.), відкриття нових кімберлітових полів, окремих систем трубок та дайок в С’єрра Леоне (Західна Африка).

Член бюро Національного стратиграфічного, член Міжвідомчого тектонічного та Петрографічного комітетів України, заступник головного редактора галузевого журналу «Мінеральні ресурси України», член спеціалізованих вчених рад Львівського национального університету та ІГМР НАНУ; «Збірника наукових праць УкрДГРІ», заступник голови Наукової ради з прогнозування ресурсів твердих корисних копалин, член Науково-редакційної ради Держгеонадр України. З 2003 по 2013 р. член Міжурядової ради з розвідки, використання та охорони надр СНД від України. Президент Української національної групи Міжнародної асоціації з вивчення генезису рудних родовищ (IAGOD). Позаштатний радник Міністра екології та природних ресурсів України.

Нагороджений Дипломом Кабінету Міністрів України, галузевими відзнаками Державної геологічної служби України: знаком «Почесний розвідник надр», медаллю Л.І. Лутугіна, медаллю В.І. Лучицького.

Михайло Валентинович Гейченко

Член Наглядової ради
Заступник голови ради підприємства «Експертна рада Спілки Геологів України»
Кандидат геологічних наук

Освіта вища. Закінчив Львівський державний університет ім. Івана Франка за спеціальністю «геохімія», кваліфікація інженер

Автор і співавтор 6 звітів з регіональних геологічних робіт масштабу 1:50 000. Автор близько 50 публікацій у фахових виданнях у т. ч. співавтор 5 монографій.

У 1982-1995 рр. – геолог, начальник дільниці Дніпровської геолого-геофізичної експедиції ДГП «Північгеологія». З 1995 по 2013 рр. працював на посадах головного геолога управління Держгеолконтролю, начальником відділу регіональних геологічних досліджень, заступником директора Департаменту геології Держгеолнадра України. З 2014 року р. – завідувач науково-дослідного відділення ПВНЗ «Інститут Тутковського».

Член бюро Національного стратиграфічного комітету, член міжвідомчих Тектонічного та Петрографічного комітетів, заступник головного редактора галузевого журналу «Мінеральні ресурси України», Голова Наукової ради з прогнозування ресурсів твердих корисних копалин, заступник голови Науково-редакційної ради Держгеонадр України.

З 2003 по 2013 р. – постійний учасник Міжурядової ради з розвідки, використання та охорони надр СНД.

Михайло Михайлович Гончар

Член Наглядової ради
Президент центру глобалістики "Стратегія ХХІ"

Народився в Україні в 1963 році. Отримав вищу технічну освіту в Київському інституті інженерів цивільної авіації в 1986 році. Служив в Військово-повітряних силах. В 90-х роках перебував на державній службі в системі Ради національної безпеки і оборони України. Працював страшим науковим співробітником в Національному інституті стратегічних досліджень, радником в Національному інституті проблем міжнародної безпеки РНБО України, в 1996-2000 рр. – консультантом Секретаря РНБО України. Проходив стажування в Європейській Комісії та НАТО.

В 2000-х працював в системі нафтогазового сектору України, займаючи відповідальні посади керівника апарату Спеціального уповноваженого Президента України з питань Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору, заступника Голови правління ВАТ «Укртранснафта». В 2005-2006 рр. був співдиректором українсько-польського СП «Сарматія». Нагороджений Почесною грамотою НАК «Нафтогаз України».

З 2006 року працює в неурядовому секторі – директор енергетичних програм Центру «Номос» у Севастополі, член редколегії журналу «Чорноморська безпека». З 2008 року – засновник і президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ». Є асоційованим експертом Центру Разумкова та Центру досліджень Росії. Під керівництвом М. Гончара у співпраці з міжнародними партнерами реалізовано низку проектів з прозорості функціонування нафтогазового сектору України, особливостей видобутку нетрадиційного газу, використання енергетичної інфраструктури тощо.

Автор низки книг та численних публікацій з проблематики видобувного сектору, вуглеводневої енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, гібридних загроз, що публікувались в Україні, Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. Є учасником низки міжнародних конференцій з енергетичної та безпекової проблематики в Польщі, Словаччині, Німеччині. Є членом низки українських та міжнародних форматів, зокрема, Національного комітету з питань промислового розвитку України при Прем’єр-міністрові України, Українсько-польського Форуму партнерства під егідою міністрів закордонних справ України та Польщі, Українсько-словацького Форуму.

Віктор Володимирович Огар

Член Наглядової ради
Професор кафедри геології нафти і газу ННІ «Інститут геології»
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Доктор геологічних наук

У 1977 р. закінчив геологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка за спеціальністю «Геологічна зйомка, пошуки та розвідка родовищ корисних копалин».

У 1985 році захистив кандидатську дисертацію «Кораллы среднего карбона и детальное расчленение башкирского и московского ярусов Горной Башкирии».

Після закінчення університету працював у геолого-зйомочних партіях Красноярського геологічного управління. В 1979-1983 рр. навчався в аспірантурі Київського університету (науковий керівник – проф. О.Л. Ейнор). У складі експедицій геологічного факультету проводив тематичні палеонтолого-стратиграфічні дослідження верхнього палеозою на Уралі, Приураллі, Тянь-Шані.

У 1983-1993 рр., працюючи у ВГО "Північукргеологія", займався геологічною інтерпретацією геофізичних даних окремих ділянок Українського щита, Волино-Подільської плити, Дніпровсько-Донецької западини. Співавтор ряду звітів та практичних рекомендацій щодо пошуків радіоактивних, рідкісних і рідкісноземельних елементів, поліметалів, кімберлітів, нафти і газу.

Протягом 1993-2001 рр. працював у ЗАТ «Концерн Надра», де займався геологічною розвідкою родовищ нафти і газу у межах Дніпровсько-Донецької западини, Волино-Подільської плити і Закарпатського прогину.

З січня 2002 р. – асистент, а з травня 2005 р. – доцент кафедри геології родовищ корисних копалин геологічного факультету.

З 01.09.2006 р. зарахований до докторантури Київського національного університету імені Тараса Шевченка (науковий консультант проф. В.А. Михайлов), продовжуючи працювати на посаді доцента (за сумісництвом).

У 2008 році нагороджений відомчою відзнакою Державної геологічної служби – медаллю Л.І. Лутугина.

У лютому 2009 року присвоєно вчене звання доцента кафедри геології родовищ корисних копалин.

У 2009 році захистив докторську дисертацію на тему «Стратиграфія кам’яновугільних відкладів України та розвиток кнідарій», а у 2010 році отримав науковий ступінь доктора геологічних наук за спеціальністю «стратиграфія та палеонтологія».

З 2010 року – доцент, а з 2011 року на посаді професора кафедри геології нафти і газу.

Викладає курси Регіональна геологія, Нафтогазоносні провінції світу, Пошуки та розвідка родовищ нафти і газу, Прогнозування нафтогазоносності надр,

Є керівником групи студентів під час комплексної навчальної практики з геологічної зйомки (Гірський Крим) та керівником виробничої практики.

Наукові інтереси – стратиграфія і нафтогазоносність верхнього палеозою, геологічна інтерпретація геофізичних даних.

Має понад 75 наукових публікацій.

Заступник головного редактора журналу «Геолог України».

Голова журі секції «Геологія» Всеукраїнського конкурсу шкільних науково-дослідницьких робіт Малої академії наук.